Помішуючи вранці карий чай,
Знаходячи у нім зелений блиск очей,
Згадай
Розміщення старих речей
У новий день посеред звичної кімнати,
Бо завтра ти перебудуєш цей колаж.
І, може, врешті вдасться щось нездале написати.
То ти не поспішай, згадай цей антураж.
Запам’ятай, застигни на півкроці
До того, що уже, вважай, історія.
А час легенько смикає за плечі
Переступай.
Напишеш цей сюжет для себе in memoriam.
І…
ще не вечір.
28.05.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340536
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Анастасія Витрикуш