Розкладаюсь на молекули,атоми,
Задихаюсь у місті пилу і смогів.
Тону у мріях своїх фіалкових,
Приземляюсь на м’якість сінних стогів.
Ловлю спогади,згадки в сачок,
Щоб з них потім пазли складати.
Хочу тебе як рибку на любові гачок
Без болю в обійми спіймати.
Бо що то життя і спогади, й мрії,
І що всі образи й жалі,
Коли я живу і не маю надії,
Що мої молекули знайдуть твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340535
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Катя Фея