Отак воно якось буває...
Коли ще й сонце за горою
В шатрі багацькім досипає,
Товчеться в двері головою
Зрадлива пісня - пані Щастя...
Та мороку багато більше,
Неміряно у ночі власті,
Не знайдено всіх рим у вірші...
І наточивши манікюри -
(Чуже ж бо вперто-загребуще!)
Зриває вітер партитури,
І видуалює насуще.
Коли ще й сонце не торкало
Краплинок росяної кави,
Голосить Щастя - де-попало...
Фальшиві вранішні октави...
(29.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340491
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Леся Геник