Іди за білим кроликом, в неправді все своє життя,
В омані із ілюзій бігаєш довкола цього столу,
І порухом руки, і покликом придуманого «Я»,
Ти віриш сліпо, і ще глибше падаєш у нору.
Це світ брехні, куди тебе ведуть усі шляхи,
Який ти вибираєш, думаєш дорогу до свободи,
І чи то не обман показуєш собі із правої руки,
Твій розум засліпило в ямі темній насолоди.
Неначе в’язень серед цих заплутаних ниток,
Щоб вийти з лабіринту і позбутися вже впливу,
Це річка шлях і істина і буде перший крок,
В тісні ворота лиш пускай свою воду бурхливу.
Бути із духу, відчуваючи що це є справжній ти,
В майбутнє не забрати речі як земне багатство,
Втамуєш спрагу у криниці лише чистої води,
Внутрішній мир людини є твоє духовне царство.
27.05.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340267
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: КРІПАКОС