Якби могла, то прихилила б небо
До ніг твоїх, дитинонька моя
І досягла б тобі частинку сонця,
Щоб не згубила долю зла пітьма.
Зробила б все, що може лиш зробити
Всесильна й вічна мамина любов,
Щоб ти не знала самоти й обману,
Зневіри, зради, розпачу, обмов.
Якби могла – з грудей вийняла б серце,
Щоб відганяло лихо та біду,
Щоб стало твоїм вічним оберегом
На все життя: на радість і журбу.
Усе, що маю, – все би я віддала
Без зайвих слів, без крихітки вагань,
Щоби тебе, дитино, захистити
Від кривди, болю та розчарувань.
Якби могла – подарувала б Всесвіт,
Зіткала б шаль із сяйва всіх зірок,
Веселку заплела б у твої коси,
Зорею прикрасила б твій вінок.
В букет зібрала б я найкращі квіти,
Щоб радість наповняла твої дні,
Щоб все було безхмарним і прекрасним,
Як у Раю, як у казковім сні.
Якби могла … Але, на жаль, не можу!
І тільки прошу в нашого Творця,
Щоби до тебе повернулось щастя,
Щоб смуток зник навік з твого лиця.
Молю в Марії – Матері Ісуса, -
Щоб узяла тебе під свій покров,
Щоб завжди в скруту душу зігрівала
Безмежна й щира мамина любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340249
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: палагняк