Старенька бабця молиться до Бога
в автобусі, де повно атеїстів.
Вона не помічає лайки, сварки,
брудних думок і спогадів нечистих.
Вона тихенько молиться вустами
й подекуди лиш чуть окремі звуки.
Вона молитву ту несе літами.
В ній мовить все: і серце, й навіть руки.
Старенька бабця вийшла й стало пусто...
хоча в автобусі ні впасти, ані сісти.
І від думок отих аж сіро, густо!!!
Це мчать по своїх справах атеїсти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340039
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2012
автор: Юлія Гординська