Тобі, моя Україно!!!

Ти  вдивлялася  у  двлечінь,  
Наче  пташка  розгублена  з  неба
І  леліла  у  власную  тінь,
Словом  більше  нічого  не  треба.

Розгублена  в  пошуках  світу,
Світла,  мрій  і  надій,
В”яла  посеред  квіту
Круговерті  життевих  подій.

Вижила...  Вижила!!!
Пробилась  крізь  сніг,
Руки  свої  пілняла,  
Підвелась  із  стомлених  ніг.

Нене,  рідна  долино,
Сонця  луги  і  краї,
Тобі,  тобі,  моя  Україно,
Вічно  у  світі  цвісти!!!
9.10.2004

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3399
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 02.03.2005
автор: Elin()