Сказав би, що ти квітка,
Незаймана дощами…
Зустрілись майже влітку –
І закохавсь без тями.
Сказав би, що ти – річка –
Примхлива і мінлива…
Палає моя свічка,
Твою ж – згасила злива.
Скінчилося кохання…
Можливо, просто осінь?
У снах своїх останніх
Тебе тримаю й досі.
Вважав би, що ти – літо,
Гадав би, що ти зникла…
Втекла від мене з вітром –
Крізь вересневі вікна…
(2011)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2012
автор: Антон Срібний