Навіяне

Хоч  вже  сиві  пасма  заплелися  в  коси,
Та  ще  сяють  очі  і  горять  вуста,
А  любов  у  серці,  що  з  собою  носиш,
Повертає  знову  прожиті  літа.

Спогади  нахлинуть,  заспіває  серце
І  думки  літають,  як  в  повітрі  дим,
І  птахи  щебечуть,  і  сіяє  сонце,
Якби  знов  хотілось  стати  молодим.

Кольори  веселки  знов  лягли  над  лугом,
Ті,  що  повінчали  юності  серця,
Знов  весна  дурманить  –  голова  йде  кругом,
Наче  нас  веселка  веде  до  вінця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339719
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2012
автор: Віталій Назарук