Дощ,
Дорога,
Сонце…
Зникаюче авто в обрію
За відблисками яскравого проміння
Мокрого асфальту,
Де розчинилась ти.
З черговим новим своїм хлопцем
Ти помчала десь за сонцем.
Залишивши мене, ось тут на тротуарі
Згадати короткі наші вечори,
Де були я і ти,
Там були – ми.
І місяць нам світив,
І зорі за нас уболівали,
Коли вустами вуст
Один одного торкали…
І цей солодкий дотик губ
Тепер згадався як ніколи…
Ще раз дивлюсь тобі у слід
Щоб відпустити, та не забути,
Щоб кожен раз тобі – привіт - казати
І більш ніколи... не цілувати…23052012…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339445
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2012
автор: Василь Великий