Життям промокла вся осика.
Дощем? Та ні, природи лиш життям.
Шумить від вітру ніжна й дика.
Листки мов сотні срібних плям.
І розмовляє. - Ні, то шелест,
Він лине наче тихий ніжний спів.
Хіба не чуєш її трепет -
Якщо не знаєш пісні слів.
21.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339318
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2012
автор: Андрій Гагін