Пробач – зникаю. Вільне поле бою.
Сам із собою зустрічай розмай.
Навіки пам'ять сповнивши тобою,
Сьогодні відпускаю. Прощавай …
Посеред поля – одинокий сонях –
Яка дзвінка, велична самота!..
Лишаюся промінням у долонях
І тугою в нескошених житах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339240
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Анна Вейн