Мружиш очі.
Тобі сьогодні здалося, що стався вибух. Вибух справді мав місце..у твоїй кімнаті, біля великої, захламленої потрібними непотрібностями шафи, вибухнув ТИ.
Годинник відточував далі свої монотонні рухи, сідало сонце, стара жінка з твого поверху звично вже підглядала у глазок, вітер підносив штори через прочинене вікно.
Більше не було нікого в квартирі.
Кіт не дер килима і жодного звуку, музика сьогодні мовчала, мабуть захворіла і пішла на лікарняний.
Ви помічали? таке буває...
Підхоплюєш...підхоплюєш думки...невгамовні танці...з собою? Що ж, це так само смішно як і через власну непунктуальність не прийти на свій день народження. запізнився, а що?
Запах...запеченого м'яса...(вікно ж відчинене, обо'язково знайдеться і вправний кухар)
Однак, ти не підеш сьогодні за хлібом.
Мружиш очі.
У твоїй кімнаті, біля великої, захламленої потрібними непотрібностями шафи, вибухнув ТИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339194
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: скло вітрин