Безмежна весняна блакить
В цю радісну мить
Вийшла з небесних берегів
І подалась до теплих вітрів.
Теплі вітри її обійняли
І в казку чарівну відвели.
А на дворі панувала весна
Така ніжна була вона.
Зупинившись біля мого вікна,
Трішки мене почикала,
Ну а потім подарувала
Казку безмежно чарівну,
В якій я бачив блакить весняну.
Валентин Ганжук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339154
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Ганжик