Я хочу знову в наш останній день,
Щоб гордості й байдужості набратись.
Щоб вміти проганяти тих людей,
З якими серце хоче залишатись.
Щоб впевнено ступати кожен крок,
Без хвилювань – "Можливо зупинитись..."
Без домислів докірливих думок…
Це все не так… Я хочу там лишитись…
Я хочу знову в наш останній день,
Замовчані слова, щоб всі сказати.
Пробачення просити в тих людей,
Яких змогла з життя свого прогнати.
Як повернути той єдиний день?…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339153
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Людмила Мартиненко