Де хвилі зеленого моря,
Каймою акації білі,
Сховаюсь на пагорбі поряд,
і обіч гаї, береги-заметілі.
Там пташка так солодко мило
В цю мить лиш мені щебетала.
Якісь неосяжності сили
Тягнули туди – де зозуля кувала.
У хвилях бездонного світу
Гаїв і в грястицевім полі.
Туди немов тягне магнітом
І промінь душі пориває до волі.
19.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339085
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Андрій Гагін