Тримаю я твою долоньку
В своїй обвугленій руці,
Янтарні крапельки-сльозинки
Блищать на мертвому лиці.
Червоний сніг кружляє в танці,
Притрушує твоє чоло,
-під запліснявілого волосся
Вже кілька квітів зацвіло.
Корінням міцно я тримаюсь
За синю землю і за тебе,
Милуємось щербатим сонцем,
Що котиться в зеленім небі,
Милуємось ще кволим світом,
Який на ладан ледве дише.
Дивися, зараз знову буде вибух,
І віти знов мої сколише.
Давай нап`ємося урану
В цю романтичну літню ніч.
Вже рівно рік, як ми конаєм
Від радіацій пліч-о-пліч.
Ти - пліснява і мох в земній утробі,
Я – дерево, зсередини струхліле,
Та ми живем, кохаєм після смерті,
Черпаємо один із одного ще сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339069
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2012
автор: Таня Красельникова