Гортаю сторінки, яких вже немає
Минулого пасма довічних пліток,
Щоб потім шукати той день, що минає,
Щоб згодом латати всі діри пусток.
Між згустками часу літають примарно
Скажені приблуди з моїх сновидінь.
Вони пожирають прогалини вправно,
Єднають відблиски булих мерехтінь.
Постійні напруги від поклику вражень
Патлаті надії крадуть з викриття,
Події, картини під звуки відряджень
Невпинно ведуть в швидке забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339016
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: Lucre