Дванадцята ночі – сижу склавши руки.
Годиник ледь-ледь цикотить.
Думки пожирають,накликують муки,
Голова від безсоння гудить
Ось перша година, кукушка збісилась,
щосили кричить і кричить.
Коханий говорить: «Ти сильно змінилась!»
В самого ж вже мозок кипить.
Вже третя скрикнула, поспала годинку.
Навколо чотири стіни – я сама.
Скажіть , будь-ласка, ви зустрічали людину,
Яка ще досі морально жива?
Четверта... На мить хоча б задрімати,
Побачити б віщий сон.
Не смішно ! Я й справді хочу знати
Коли я ступлю на трон
Ось п*ята настала, вже ранок ступає.
У хаті почався рух,
Моє друге я досі незнає
Як віднайти щастя звук
Шоста година, депресія молить
Про краплю спочинку, й сама
Почала гадати , де сон мій бродить?
Підсвідомість шепнула : «Розбудить весна»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338967
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2012
автор: Стелла