Я орхідея, я рослина,
Але в душі моїй вирує світ.
І кожен раз коли людина
торкається до моїх віт-
я плачу...
Але не від болю.
Я з радості роню сльозу!
Бо знаю, що комусь дарую
безмежне щастя і красу!
Всі кажуть, що не маю серця.
Всі думають, що мертва я.
І через це з душі озветься
непрохана роса-сльоза!
Я тут, огляньтесь, я жива!
моя не зломана стеблина,
Я прагну ніжності й тепла.
Та на землі глуха людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338906
Рубрика:
дата надходження 21.05.2012
автор: Оксана Щур