У купі сміття, було чути крик,
Так боляче, так слізно і так гірко.
Хто ж це зробив? Хто кинув на смітник,
Цей згорточок, цю крихітну дитинку?
Кому ж вона завадила в житті...
Маленька і безпомічна дитина?
У когось злість і підлість у душі,
А у малечі туга журавлина...
Замерзло геть і носик посинів...
Мороз і холод дошкуля маляті.
Допоможіть, - кричало, ви мені,
Візміть на руки,занесіть до хати.
Зігрійте ласкою мене й теплом
І заспівайте ніжних колискових.
Напійте смачним, теплим молоком
І побажайте снів казкових...
Болючий плач, донісся до сердець,
Почула і прибігла чужа жінка.
Стражданням любий наступив кінець -
І з вдячністю дивилася дитинка...
В одних байдужість у душі живе,
А інші ладні небо прихилити.
В одних у серці білий сад цвіте,
А в інших ядовиті, мертві квіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338753
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)