В перипетіях власних темних дум,
У сутінках закляклих мрій,
Далеких гаваней лиш чути шум
Й повітряний ширяє в небі змій.
У бірюзі води втонуло сонце
Залишивши багряний слід,
Мабуть я сплю і дивний сон цей
Лиш переходить порожнечу в брід.
Приємна прохолода бризу
Шматує сум і негатив,
Плювати на душевну кризу,
Пішло все к бісу, я заслужив.
Пісок між пальці снігом білим
Лоскоче душу, пестить і цілує,
Більше ніде у світі цілім
Подібного нічого не існує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338723
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Jim Drake