Склянка Мартіні… Ти не в онлайні,
Сонце блукає між сірих висоток,
Спокій втрачаю – повільно, принаймні,
Уявляючи, яким же на смак є твій дотик?
Запущено браузер – а тебе знов немає,
Самотньо всміхаються всі мої смайли…
Марно іще один день помирає,
З ним – 306 мегабайт фото файлів…
Де ти і з ким ти, ну як мені знати?
Телефон твій мовчить: абонент поза зоною.
Хто не втрачав – не лякається втрати,
Я ж вкотре крапку – замінюю комою.
***
Ще кілька файлів. Видаляю останні.
Ти не в онлайні. Ти не в онлайні…
(2011)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2012
автор: Антон Срібний