Хоч струни мої порваті, одначе,
Мені не треба музики в словах,
Хай скрегіт правди наді мною плаче,
Ніж такт брехні заграє на ладах.
Хай блюз весни, і сейшени повітря
Мене дратують кожен ранок знов,
Ніж клітки спів впродовж мого століття
Мені повість про згублену любов.
Нехай мої пісні уже не ваблять вас,
І кричите Ви все лиш piano-piano,
Не сором, що не вмію грати джаз,
Не сором, бо навчусь і потім стану.
А музика...Залишиться із Вами,
Бо краще будь Бетховеном між Вас,
Ні ж ця брехня «Який же ти жаданий,
Потрібний нам у цей нелегкий час...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338436
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин