Бог створив Адама швидко,
Аж раділо серце!
І, притримавши за литку,
Висмикнув реберце.
Із ребра створив дівчИну –
Милу і чудову.
(Аж погладив сі чуприну –
Відбирало мову!).
Жінку Бог привів Адаму: -
Ось - життя прикраса.
Забирай-но свою даму.
Захлинувшись квасом,
Впрів Адам від цього жаху: -
Це ж така морока!
От же, Боже, дав ти маху,
Аж сіпнулось око!
Тая радість – однобока.
А скажу ще й дещо.
Мало того, що морока,
То буде ж і теща!
Мух ганяючи бадиллям,
Скиглив він: - А, може,…
Так і виникло прислів”я:
«Не приведи, Боже!».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338432
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.05.2012
автор: Ліоліна