Загірклий вечір в капелюсі
В підніжки бавився несміло,
Брунатно вишкіривши зуби,
Світив і блимав звір-очима.
Закляк, вмостившись на дорогу,
Пробіг змією між думками
І запалив зненацька строго
Зірок стежину під ногами.
Ох, вечір, хлопець-забіяка
У фраку змоченім дощами,
не знав він що таке кохання,
водив гулянки лиш з зірками.
Коли світання лежебока
від сну протягувалось стиха,
зникав він, тільки з капелюха
стирчали в боки зайця вуха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338426
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.05.2012
автор: Kira