Ваші душі жиром обросли,
І рука тримати меч нездатна,
А колись ви воями були,
Колисала вас дорога ратна!
Замість пісні вам були списи,
А найкраща смерть-стріла у груди,
Солодким хмелем краплею роси,
Волосся милої,як захист від облуди!
Ваші душі жиром обросли,
І рука тримати меч нездатна,
А згадайте:ким то ви були,
Коли Русь єдналась братня!
Коли ви городи захищали грудьми,
А весі кровні боронили головою...
Тевтонський Орден,як дитя пітьми,
Чорним круком навис над Невою!
Коли пітьма- Батиєві тумени і улуси,
Справляли тризну за Дніпром,
Померла совість-більш не вкусить:
Втішайтесь рабським батогом!
Ех,раби,раби,навіщо говорити?
Холопи ви й холопські діти!
18 травня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338317
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: Той,що воює з вітряками