Ця пісня об"єднала три італійських знаменитості - Енріко Карузо(*27 лютого 1873 — †2 серпня 1921), оперного співака, якому і була присвячена, Лучіо Далла (4 березня 1943, Болонья — † 1 березня 2012 Монтре) — італійського кантауторе, композитора, автора пісні та
Лучано Паваротті ( *12 жовтня 1935, Модена — †6 вересня 2007) — італійського тенора, одного з найпопулярніших сучасних оперних співаків, у виконанні якого вона набула всесвітнього визнання.
1 березня цього року помер останній з них - Лучіо Далла і я б хотів вшанувати пам"ять всіх трьох. Чи то вдалося судити вам.
Де море, наче дзеркало, і віє вітер вперто,
стоїть стара тераса з видом на Сорренто,
що пам"ятає двох закоханих і поцілунки слізні,
неначе гімн коханню, там лунає пісня.
Я так люблю тебе!
Кров вени в ланцюги плете.
Ця сила неземна,
їй забуття, як пісні цій, нема.
Чарівний голос знявся ввись, перемішавсь з вітрами,
Америка у відповідь моргнула ліхтарями.
Мов хвилі від гвинта, в далеких бризах океану,
затокою неслися ніжні звуки фортеп"яно.
Дивився місяць, як у море, у бездонні юнки очі,
читав там біль розлуки і тривогу ночі.
Пр-в
Як в театральнім дійстві, чи у оперній виставі
у вирі від гвинта з"являлись і зникали
шматки життя, перебігали, наче в пантомімі,
Америка в софітах і сумні обличчя в гримі.
Із наростанням звуків все слабкіше билось серце
і чорним круком розпростерлись крила смерті.
Все розпочати заново благала долю вічність,
як реквієм коханню, понад морем лине пісня.
Пр-в
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338257
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.05.2012
автор: Борода