Блукали слова: не складалися в рими,
Губилась свідомість між сотень спокус.
І навіть якщо ми не станем святими,
А йти до мети все одно не боюсь.
Бо ж варто в житті загубити дорогу,
Щоб знов віднайти серед сотень доріг,
Для цього з душі викидаю тривогу,
Спокійному спокою хилюсь до ніг.
Ніщо вже не варте моєї зупинки,
Бо час невблаганно рахує роки,
І хай не знайду я у серця підтримки,
За покликом розуму мушу іти.
Бо треба шукати свій порт, свою пристань,
Куди б повертати душі кораблі…
Вітрилам накажу в готовності виснуть,
Щоби при нагоді кинутись в бій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: drowned in the summer