Думки не давали заснути…
Плутались, переплітались.
Ніяк не могла збагнути,
Чому так зі мною сталось?
Розум любов полонила,
Туманом закрила очі,
Щасливою бути хотіла,
Молилась, посеред ночі.
Гадала, що щастя впіймала,
Раділа, сміялась, любила…
Сімейне гніздечко звивала,
Затишок в домі творила….
Та, щастя не довго тривало,
Як замок з піску, розвалилось.
Від мене щастя втікало,
На мене щастя сердилось.
Гордість свою втрачала.
Образи і біль терпіла,
Плакала і прощала…..
Себе захистити не вміла……
Вже видно на небі край ночі.
Зірки, як свічки догорали.
Боліли заплакані очі,
Щеміло в душі…..світало….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338127
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Чужа