За маскою із блискіток і тіней,
За шлейфом нереальних одіянь,
За зміною і контурів і ліній
Примара безнадійних сподівань.
За посмішкою - стомлене мовчання,
За показовістю - розтоптана душа,
За тихим словом – стогін і волання
І ніби друг, а приховав ножа.
Подвійне дно, підроблені надії.
Де справжній, де для натовпу взірець?
Ввести в оману майже всі воліють,
Якщо їм віриш, мабуть ти сліпець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338119
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Любов Чернуха