Тебе пророчу зраненим табу...
Не треба слів і прикрощів мовчання.
В молитві щирій душу відведу,
В хмільних обіймах теплого світання.
І всі думки - аж ген за небокрай...
У серці засіваються хорали.
Тебе зоставлю, де квітує май,
Де ясні зорі котяться у трави...
У ніжних росах мрії заплету.
То ж руки долі - крила лебедині.
Тебе пророчу зраненим табу,
Останнім квітом сонця на калині...
(17.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338094
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Леся Геник