Отче наш, де б ти єси...
Там де ти – там Небеси,
Царство Істини з тобою
Й щира Правда. Чи з журбою
Чи із радістю звертаюсь,
Коли як… Та все питаюсь
Про майбутню добру долю.
Як на все є твоя воля -
Дай себе не обдурити,
Не лукавити і жити
В мирі й злагоді між люде...
Ще, прохаю, добре буде
У житті, де скарб свій знати,
Та ніколи не зміняти
Скарб коштовний - на багно,
В щоб рядилося воно.
Дай дійти... пройти дорогу...
Утамуй мою тривогу -
Дай дійти-таки до тебе...
Ми - одно. Це шлях до себе...
В Царстві Небесному немає ні церкви, ні Біблії. Все то костилі, котрі не потрібні тим, хто ходить, тим більше – літає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337996
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Aheya