Піврота болить і у вухо стріляє,
Я слину ковтаю масну.
У спосіб такий мені зуб дошкуляє,
До ранку тепер не засну.
А коли засіріє в вікні білий день
В роті щіткою я помахаю.
Два зуби нещасні, і ще гнилий пень,
Мов покійників я обмиваю.
Годину триває дорога моя,
Ось люди халати вдягають.
Де чашу навкруг оповила змія,
Від болю людей там спасають.
Привіт тобі Жрець, в світлім храмі Мінздраву
З тіла біль ти зніми і з душі!
Скоро в шприц набирай наркотичну отраву.
І готуй терміново кліщі!
О зубний повелитель, протезний Творець!
Інструментами скоро чаклуй.
Бо вривається в мене останній терпець.
Виривай їх чимдуж, не шкодуй!!!
Щасливий виходжу, стираючи піт.
Блаженства не можу сховати!
І гордо являю на весь білий світ.
Беззубу усмішку дитяти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337938
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.05.2012
автор: Комаровський Сергій