Не бачачи, не чуючи, не спати
Летіти вдаль...
Простити, забути, не згадати
На жаль...
Хотіти знов вернутися додому,
Вернулась лиш печаль...
І крізь буденну втому,
Тікати далі вдаль...
Не люблячи, кохати зупинитись
Хотіти знов вернуть усе...
Сльозами відчаю умитись,
Назад не повернеш...
Хотіти знов вернутися додому,
Вернулась память лиш,
І в світлі днів чужих,
Мене залиш...
Не бачачи, не чуючи, не спати
Летіти вдаль...
Простити, забути, не згадати
На жаль...
Так тісно, що не знаєш чи живеш,
Так димно, уже наче і не бачиш,
Летиш у рай, шукаєш правди плач,
І віриш, причини є, одначе...
Не бачиш, не чуєш і не спиш,
Зламав вогонь...
Простив, забув і не згадав,
І вдаль пішов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337920
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин