Бачиш як небо на тебе впало
Такого у світі більше нема.
Майже зайшов але ще залишаюсь
До поки смерть не прийшла.
Зламалися нерви, вогню ніде впасти
Розгорнуті крила і вітер як птах.
Знаю що в твоїх очах кохання
Збентежено в душу зайшла.
Бачиш як колір від ночі втрачає
Смак поцілунку закритих дверей.
Слово відверте вже не лякає
Майже нікого, а хтось таки є.
Будить істерика, тіні з тілами
Доброго мало залишиться тут.
Мертві секунди стануть між нами
Бачиш вони разом з нами живуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337856
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Максим Жембровський