Коханій

Нехай  не  я  цілую  твої  руки  
Але  про  тебе  всі  думки  мої
Тебе  любити  наче  вічні  муки
Але  я  згоден  дивлячись  в  прекрасні  очі  ті  твої
Шоб  серце  моє  рвалося  від  смутку
Кусочками  розбите  на  душі  
А  я  радію  саме  в  цю  минутку
Філософ  чесний  я  не  перейшов  межі
У  тебе  свій  роман  я  розумію  
Розлучником  нехочу  стати  я  між  вас  
Думки  свої  здержати    не  зумію  
Ех  хай  що  буде  напишу  про  нас
Лиш  нас  ніколи  і  не  було  
А  був  лише  той  вечір  п'яний  
Я  згадував  його  бо  серце  не  забуло
Ласкаві  очі  й  сміх  твій  ніжний  і  чудний
Юнона  не  зрівняється  з  тобою  у  красі
Бо  ти  прекрасніша  за  всіх  богинь  на  світі  
Люблю  тебе  хай  знають  це  усі
Юнак  я  зовсім  ще  дурний  але  щомиті
Тебе  коли  я  згадую  то  серце  б'ється  швидше  
Еталон  жіночої  краси  для  мене  ти
Бачити  тебе  красуне  хотів  би  я  частіше
Елемент  життя  який  не  хочу  втратити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337804
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.05.2012
автор: Ондраш