Я плачу не тому, що зараз не зі мною...
І не тому, що ниє в серці пустота.
Я у душі твоїй розчинюся сльозою —
Ти ж бачиш, любий, скільки в світі зла.
На скалки серце розривається і плаче.
Так небесам коханим душу відвела!
Як тепло, милий, від усіх побачень,
Коли в депресії тобі я руку простягла.
Твої обійми рятували від знемоги,
Коли у розпачі, печалі, у журбі
Проводила сама з собою діалоги —
Своєю радістю завдячую тобі.
Мені не варто згадувать про тебе,
Бо ти лише придуманий мій світ.
Та свої очі вкотре я зведу до неба
І прошепочу: "Ангеле, привіт"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337798
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Оле Чка