Прощавай мій…

Пам'ять  будує  стіни  
Колють  її  боки  
Піниться  співом  півень  
Змиває  буденні  роки  

Ночі  зв'язалися  вузлом  
Далі  не  хочуть  йти  
Навіщо  для  чого  вузи  
Похитуєш  їх  мости  

Тривкі  надійні  канати  
Рубай  рубаями  ріж  
Хлине  хай  кров  гранатна  
Затопить  підтупить  ніж    

Я  тобі  не  дарую  
Кинжалом  славишся  ти  
Кохаю?  Люблю?  Ціную?  
Прощавай  мій  косматий  герою  

Шалена  любов  гартує  
Ім'ям  твоїм  буду  радіти  
Полином  гірким  білим  цвітом  
Долоні  взірцем  загою  

Невтомно  плестиму  повітря  
Крином  буду  цвісти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337790
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Ольга Ратинська