Отже, all about love в епоху технічного прогресу.

Я  ідеаліст.  Визнаю  це,  усвідомлюю,  не  цураюся  і  не  пишаюся.  В  епоху  айфонів,  айпадів  і  айподів  ,бізнесу  і  шаленого  темпу  я  літаю  у  своїх  рожевих  хмарах.  Спускатися  на  землю  не  хочу,  ділитися  мріями  не  прагну,  багатьом  не  довіряю,  але  тим,  обраним,  -  до  кінця.  Так,  як  ніколи  не  зможе  дорослий.  По-дитячому  наївно  і  щиро.  Вам,  певно,  буде  смішно,  що  я  вірю  в  долю  і  в  чисту  любов,  як  у  фільмах,  як  в  романах.  Звісно  ж,  я  цілком  раціональна,  земна  людина,  яка  допускає  думку  про  те,  що  ідеального  нема,  що  всі  люди  різні,  що  кохання  треба  вміти  берегти..так..кохання..в  сучасному  світі  це  здебільшого  абстракція,  вигадка.  Зараз  модно  от  що:  вигідний  шлюб.  Хіба  ж  тільки  зараз?  Чи  ж  довго  він  протримається?  –  два  ключові  питання,  на  які  спробуємо  дати  відповідь.  Так,  історія  не  старіє  і  не  змінюється  в  основах  свого  буття:  маємо  чимало  прикладів,  які  свідчать  про  те,  що  чи  не  кожної  епохи  шлюб  був  способом  просунутися  по  кар’єрній  лінії,  розбагатіти,  зайняти  вигідне  положення  в  суспільстві.  Чи  змінилося  щось  сьогодні?  Ні,  я  зовсім  не  палкий  консерватор,  я  не  критик  свого  часу,  навпаки.  Іноді  я  думаю,  що,  можливо,  наш  час  чи  не  один  з  найкращих  і  найспокійніших  і,  хоча    повітря  просякнуте  атмосферою  нестабільності,  ми  все  ж  рухаємося,  поволі  рухаємося  далі.  І  це  вже  добре!  Виходить,  питання  шлюбу  дуже  складне.  Чому  вигода?  Різні  епохи  –  різні  відповіді.  Прадавня  епоха  –  завдання  №1  –  вижити,  прогодувати  себе  і  родину.  Жінка  обирала  собі  того,  хто  сильніший  і  вполює  звіра.  Роль  і  становище  жінки  в  різних  епохах  змушувало  її  шукати  собі  захист  в  особі  свого  чоловіка,  саме  тому  він  мав  бути  багатим  і  знаним,  мати  гарну  репутацію.  Не  думайте,  що  я  феміністка  –  збав  Боже!  І  далі  не  йтиметься  про  те,  що  хтось  гнобив  жінок.  Просто  я  вважаю,  що  це  одна  з  причин  погляду  на  шлюб  як  на  вигоду.  Коли  роль  жінки  в  суспільстві  другорядна,  коли  вона  має  постійно  шукати  захист,  не  дивно,  що  практичні  за  своєю  природою  прихильниці  прекрасної  статі  шукають  собі  місця  теплішого,  чоловіка  забезпеченого  і  сильного.  Це  все  прекрасно,  неодмінно,  в  цьому  є  своя  правда,  коли  тільки  цього  не  занадто.  Коли  тільки  жінка  не  стає  отаким  собі  роботом-мисливцем  з  розмальованими  нігтями  і  хижим  поглядом.  Трагедія  (хоча  і    чи  не  найбільша  справедливість)  чоловіків  у  тому,  що  ніякий  раціоналізм  і  холод  їхньої  логіки  не  встоїть  перед  майстерними  спокусами  цієї  тигриці..О  так,  ви  легко  потрапляєте  в  її  тенета,  вона  павук,  а  ви  для  неї  –  мухи.  Але  тут  я,  певно,  перебільшую,  адже  не  всі  такі,  звісно,  не  всі..я  нічого  не  збираюся  тут  доводити  або  спростовувати,  тільки  от  проведіть  такі  спостереження:  скільки  чоловіків  на  вулиці  автоматично  обертаються  на  стукіт  підборів.  Вони  ще  не  бачать  обличчя,  фігури  цієї  дами,  але  ж  обертаються.  Я  думаю,  що  це  рефлекс.  Це  щось  на  рівні  архетипів,  генетичної  пам’яті,  словом,  Юнгу  тут  зелена  вулиця.  Головне,  що  я  не  критикую,  це  нормально,  люди,  нормально!  Але  дамочки  з  накладними  віями  і  хитрим  серцем  продовжують  свій  любовний  бізнес  і,  зверніть  увагу  –  продовжують  з  величезним  успіхом!  Проти  їхньої  завойовницької  політики  розвернули  активну  війну  мами,  охороняють  своїх  синів,  відповідно  виховують  їх,  часом  навіть  перевиховують,  і  це  теж  нормально.  Звісно  ж,  ти  маєш  знати,  що  коли  ти  зробиш  дитину,  доведеться  одружитися.  На  цьому,  на  жаль,  спекулюють  деякі  хижі  створіння  на  підборах.  Це  як  останній  прийом,  якщо  справа  пахне  смаженим,  мовляв,  він  нарешті  розгледів  і  намагається  втекти,  а  ні,  не  вийде.  Чи  ж  багато  зусиль  їй  треба,  щоб  спокусити  тебе,  коли  для  тебе  вона  і  так  вже  богиня?  А  потім?  А  потім  –  наївно  відкрите  кліпання  очима:  «ой,  не  знаю,  як  це  вийшло,  ми  простежили  за  овуляцією,  не  знаю,  ой».    Насправді  це  жахливо…але  не  будемо  про  це  зараз.  В  тигриць  є  купа  прийомів,  купа,  вони  істоти  холодні  і  меркантильні  і  ,сказати  чесно  ,мені  шкода  тих  чоловіків,  що  потрапляють  до  них  у  лапи.  Як  то  каже  давня  мудрість:  «бачили  очі,  що  купували».  Позичила  б  їм  свою  жіночу  інтуїцію  на  годинку-дві,  щоб  вміли  у  потрібний  момент  роздивитися,  де  вас  кохають,  а  де  кохають  ваш  гаманець  або  вашу  квартиру.  Значить,  питань  багато,  вони  проблемні.  Чому  жінка  шукає  вигоди  у  шлюбі?  Чому  її  шукає  чоловік?  Яка  роль  батьків  у  цьому?  Питання,  питання,  тут  би  цілу  книгу  писати,  але  не  з  моїм  невеликим  досвідом  ідеаліста…Чи  ж  довго  триматиметься  такий  шлюб?  Оце  вже  питання  «на  засипку»  ,серйозне,  питання  часу.  Я  не  знаю,  що  там  кажуть  сучасні  психологи,  астрологи  ,політики,  я  теж  маю  праву  щось  казати,  сьогодні  в  нас  свобода  слова  ,тож  я  маю  повне  право  на  свій  ідеалістичний  погляд.  Особисто  для  мене  є  одна  істина,  вона  свята:  любов  є.  Інакше  б  не  було  світу.  Яка  вона?  Я  поки  не  бачила,  особисто  не  зустрічалися.  Бували  різні  люди,  а  от  не  було  отого  спалаху,  чи  що  там  має  бути.  Ви  розумієте,  я  непохитно  впевнена,  що  в  кожної  людини  є  своя  людина,  в  кожної,  парадокс  життя  полягає  в  тому,  що    дехто  зустрічає  її  ой  як  не  рано,  а  дехто  взагалі  не  зустрічає.  Розходяться  десь  шляхи.  Чому  так  відбувається  –  знає  лише  небо.  Але  якщо  вже  відбулося,  якщо  зійшлися  –  це  шлюб  на  довгі  роки,  це  сяйво  справжньої  любові,  яку  не  зламають  перешкоди.  Любов  –  це  набагато  більше  за  те,  що  ми  собі  уявляємо  в  роки  палкої  юності.  Якось  мені  казали  друзі,  казало  декілька  людей  одну  й  ту  ж  думку:  ну  як  можуть  зустрічатися  оці,  вони  ж  уже  такі  немолоді?  Невже  в  них  ще  й  досі  є  якісь  почуття?  Мені  дивно  чути  таке,  я  вірю,  що  любов  у  кожному  віці  своя,  однак  її  світло  не  згасає  від  того,  що  люди  старіють,  вона  –  це  проміння  душі,  що  сяє  на  обличчях.  І  ці  обличчя  є  прекрасними,  бо  випромінюють  красу  зсередини.  Любов  перевіряється  не  кількістю  поцілунків  і  недоспаних  ночей,  а  кількістю  перейдених  разом  перешкод.  Вірністю.  Здатністю  жертвувати  в  ім’я  любові.  Здатністю  бачити  глибинну  сутність  іншого.  Здатністю  тримати  руку  людини,  а  відчувати  її  серце.  Здатністю  прокидатися  з  думкою,  що  закохався  у  людину  знову.  Здатністю  бути  неідеальними,  і  радіти  від  цього.  Здатністю  чути  і  розуміти  іншого.  Здатністю  бути  половинкою  лише  для  того,  щоб  разом  насолоджуватися  відчуттям  цілісності  і  гармонії.  Здатністю  йти  на  компроміси  в  ім’я  збереження  миру.  Здатністю  бути  лише  одним.  Одним  цілим.  Певно,  десь  так.  Я  ідеаліст,  але,  як  на  мене,  це  уявлення  про  любов  цілком  земне  і  реальне.  Скажете,  такого  не  буває?  Ет..не  буває…Поживемо-побачимо..Шукайте  –  і  знайдете

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337589
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: Marina Kiyanka