Білі лілеї лежать у крові,
І хрест в крові теж...
Тихо лежу у зеленій траві,
Захлинувся багрянцем пожеж!
Єрусалим досьогодні не взято:
Германці,фюрер,автоматні черги..
Проклятий світ і я проклятий,
І ЛЮДИ біля мене мертві!
А я мріяв стати художником,
Стати Великим-Титаном,як Дюрер,
Прийди,до мене мила,
Впади на рани подорожником:
Ось що зробив для нас"великий фюрер"!
За розтоптану любов і молодість мою,
за все що загубив в арійському "Раю!"
Я щиро дякую-від серця,від душі,
Хоч він не знає що таке душа...
А я Дійшов вже до останньої межі,
Прости мене,кохана,мені жаль!
15 травня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337523
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: Той,що воює з вітряками