Тонкий браслет на білому зап'ястку,
Гірчинки кави терпнуть на вустах...
Чи ризикую втрапити у пастку,
Заплутавшись думками ув очах
Твоїх глибоких, наче в павутинні
Метелик необачний і крихкий?
А може й добре:станеться все нині-
Десь там, на небі, зійдуться зірки
І доля підштовхне мене лукава
В твої обійми, теплі і міцні.
А ніч на ранок вистигне, мов кава,
І подих твій розтане серед днів,
Як тихий вітер між тополь високих,
Як ледве чутне слово поміж фраз...
Десь так усе і станеться, а поки...
Так хочеться спіткнутись...Бодай раз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2012
автор: Наталя Данилюк