Повернула обличчя весна до ласкавого літа,
Та й для осені теж ця казкова пора золота,
Як я хочу летіти, та в мене не ті уже крила,
Та і сила для лету у крил тепер зовсім не та.
Хоч бузкові свічки освітили життєву дорогу,
Щоб мені не прийшлося блудити одному в пітьмі,
Та в зозуленім «ку-ку» я чую постійну тривогу,
Хоч весна для життя посилає нам дні золоті.
Моя весно, красуне у квітах яскравих і співі,
По тобі рахуватиму пройдені мною сліди,
Знай, осінні роки теж весною бувають щасливі,
Та багато років ти до мене, красуне, ще іди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337480
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: Віталій Назарук