***

Як  ти,  схиливши  голову,  дрімаєш
Ввижається  мені  щоранку,  кожен  раз…
Як  під  світанок  десь  таки  в  розмаї
Спливають  з  уст  туманність  заповітних  фраз

Що  ти  бурмочеш,  сонно  та  дрімотно
Ледь-ледь  помітно  розімкнувши  очі
Як  там  тобі  нестерпно  і  самотньо
І  що  без  мене  спати  так  не  хочеш

Як  ти  бажаєш  взути  черевики
Що  віднесуть  тебе  за  милі  та  крізь  сни
Аби  цілунком  розімкнуть  повіки
Мені…  й  напитися  вустами  до  снаги

______________

Як  я  стуливши  очі,  тихо  плачу
Тобі  ввижатися  не  може…  й  не  могло
Бо  ти  відходиш  в  небо,  та  одначе
Ми  будемо  разОм…  «усім  вітрам  на  зло»…






не  автобіогр.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337311
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2012
автор: Троянда Пустелі