Усе іде. Усе минає,
І час немов вода біжить.
Куди?… Чому?… Ніхто не знає.
Пройде… Мине… Чи пролетить.
Куди спішиш? Та зупинись ти.
Поглянь на небо голубе,
На сонце, місяць… все як в казці.
А час… ти знаєш, він пройде.
Що суджено тобі, того досягнеш.
Для успіху потрібен час.
Усе і зразу… Не буває ж.
Є доля в кожного із нас.
Комусь судилося прожити,
Не знаючи ні горя, ні біди.
Комусь судилося страждати,
Не досягнувши даної мети.
А час іде, його не зупинити,
Ніхто не знає що буде за мить.
Ми знаємо одне – нам треба жити.
І серце в грудях тихо так щемить.
05.06.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337243
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2012
автор: mari4ka8