і потім зорями з велики очима сповзли у простір між лопатками на спині
так ніжно що лоскочуть скроні на зап’ястках
відмовитись уже тепер несила
ти носиш згадки ці в зіницях над повіками
не піддаєшся на змарновані утіхами
солодкі рухи під розм’якливи устами
дарма що небо вже не всипано горіхами
ми всі зібрали їх в долоні між руками
що
потім зорями з велики очима сповзли у простір між лопатками на спині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337025
Рубрика: Верлібр
дата надходження 13.05.2012
автор: os_tannja