***
А хто сказав - що сходинка та срібна
Уже не стане сірим міражем?
І хто навіяв - ніби доля рідна
Не може в спину вдарити ножем?
Неначе небо не гаптує хмари,
Щоб землю бити грому батогом!
І ніби Бог десь під пахою кари
Не береже для знаджених гріхом...
Нема означень сталості святої,
Ріка тече і піниться між хвиль.
Життя - немов незчитані сувої...
А часом, як невизрітий пасквіль...
(10.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336918
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: Леся Геник