Зоря рожева пензликом мазнула
Фіалку-ніч, і місяць, і зірки.
Прозорі сльози на траву змахнула,
Умила вкриті зеленню гілки.
Жовтіє обрій – промені лапаті,
Позолотили неба чисту синь.
Танцюють хмари, ніби десь на святі,
Зображують білявеньких богинь.
Спекотний день розмазував палітру,
Яскраві плями квітів додавав.
Штрихами показав дорогу вітру
І знов зорю вечірню малював.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336825
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: Любов Чернуха