Наполовину тепер не існує,
Частина мене стала чужа.
Мого зітхання ніхто не почує,
Я звикла до нього сама.
Розбиті крила заважають літати.
Не почута, закрита в собі наче тінь…
Якби вони всі навчились прощати,
То в серці би зникла от та заметіль.
Не треба надмірної ласки й любові,
Ти тільки довіри хоч трішки даруй…
За щастям своїм ми завжди у погоні,
Та голос шепоче: "Назавжди зруйнуй".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336780
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: Оле Чка