залишається лиш пустота
лиш німе непотрібне мовчання
із минулого хтось ще гука,
не готовий ще хтось до прощання.
нервово тремтить лиш рука
і квіти не радують зрання
і тиша. огидна й глуха
моє прериває ридання
і вже непотрібна турбота
ще тліє десь в тілі, в мені
і з криком, що тягнеться з рота
мої випливають пісні.
в кімнаті туман нависає
до ліжка вже світло не йде.
в минулому щастя блукає
тепер не потрібне...чуже і брудне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336757
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2012
автор: girl-poletje